Гинекология

Імунологічні аспекти недоношування вагітності у жінок з неплідністю, що лікувалися за допомогою сучасних репродуктивних технологій 

О.М. Макарчук, О.Г. Бойчук

 Івано-Франківський державний медичний університет 

Проведено дослідження основних показників імунологічного та гормонального гомеостазу у 58 жінок, що лікувалися з приводу неплідності з застосуванням сучасних репродуктивних технологій. З метою лікування недоношування запропоновано Дуфастон та імуномодулюючу терапію. Оцінено ефективність застосованого терапевтичного комплексу й відмічено пролонгування вагітності у 89,8% вагітних. 

Ключові слова: недоношування, імунний статус, гормональна недостатність, Дуфастон, імуномодулююча терапія.

У сучасних умовах соціально-медичні фактори мають значний вплив на перебіг вагітності та пологів і відповідно зумовлюють результати перинатальних ускладнень [1, 2]. Хоча швидкий розвиток сучасної перинатальної клінічної медицини сприяє адекватному моніторингу стану плода. Серед медичних аспектів проблема недоношування має впливове значення на показники перинатальної патології. Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в профілактиці та лікуванні цього ускладнення вагітності, її частота і до цього часу становить від 10 до 15% від усіх вагітностей, а перинатальна летальність складає майже половину випадків [3, 4].

З етіологічних причин недоношування провідними слід виділити імунологічні, ендокринні, інфекційні, спадкові, соціальні та ідіопатичні фактори, причому гормональна недостатність та дизадаптація імунних процесів складають від 50 до 70%.

Метою нашої роботи була оцінка ефективності лікування недоношування вагітності у жінок з неплідністю, що лікувалися з застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, терапевтичним комплексом Дуфастону та імуномодулюючих середників. 

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Під нашим спостереження знаходилося 58 вагітних в терміні від 12-14 до 28 тижнів гестації. Всі вагітні в минулому лікувалися з приводу трубно-перитонеальної неплідності. У 22 жінок вагітність настала після відновлення прохідності маткових труб в результаті лапароскопічних втручань, у 36 жінок було проведено екстракорпоральне запліднення. Всіх вагітних було розподілено на дві групи: першу групу (групу порівняння) складали 26 жінок з ознаками недоношування, яким проводилася загальноприйнята токолітична, спазмолітична, антигіпоксантна терапія. До другої (основної) групи ввійшли 32 вагітні, комплекс терапевтичних заходів у яких був доповнений препаратом Дуфастон за загальноприйнятою схемою з застосуванням імуномодулюючої терапії (дрібне введення рефортану або реосорбілакту по 50-70 мл через 5-6 днів довенно повільно до шести ін’єкцій). Доцільність призначення Дуфастону зумовлена тим, що в організмі цей препарат має подвійну дію: з одного боку, відшкодовує недостатність ендогенного прогестерону, який є натуральним імуносупресором, з іншого - нівелює імунологічні порушення, що виникають за умов дефіциту прогестерону (стимулює вироблення ПІБФ, впливаючи таким чином на баланс цитокінів і знижуючи продукцію прозапальних цитокінів Th1 та кількість природних клітин-кілерів). Таким чином, Дуфастон змінює імунну відповідь матері, запобігає відторгненню плода та сприяє збереженню вагітності. До досліджуваних груп не включалися жінки з ендокринною патологією, ендокринними формами неплідності, соматичними або інфекційними захворюваннями, аномаліями статевого апарата. Контрольну групу складали 30 вагітних з неускладненим перебігом вагітності.

Контроль ефективності запропонованого комплексу терапевтичних заходів здійснювали шляхом оцінки показників рівня Т-хелперів, Т-супресорів, цитокінового профілю та ендокринного статусу. Поряд з запропонованими лабораторними методами застосовували загальноклінічні та інструментальні методи оцінки стану плода та метаболічного гомеостазу організму жінки. 

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вміст прогестерону в крові був достовірно нижчим у обох групах жінок з загрозою переривання вагітності порівняно з таким в контрольній групі (87,9±1,1 проти 99,8±2,3 ммоль/л, відповідно, р<0,05), що є свідченням вираженої гормональної недостатності яєчників і плаценти у даної категорії вагітних. У динаміці лікування рівень прогестерону достовірно збільшувався в основній групі (до 99,5±1,3 ммоль/л), тоді як у групі порівняння даний показник збільшувався до 93,8±0,9 ммоль/л. Слід зазначити, що у жінок з вираженими клінічними ознаками загрози переривання вагітності (біль, деформація плодового яйця, гіпертонус міометрія) відмічалася більш значна прогестеронова недостатність. При застосуванні запропонованого комплексу терапевтичних середників концентрація естрадіолу в крові була на рівні показників контрольної групи (6,3±0,5 нмоль/л). Концентрація пролактину достовірно збільшувалася майже вдвічі - до 25,4±6,7 нг/мл (р<0,05). Підвищену секрецію пролактину слід розцінювати як компенсаторну реакцію, спрямовану на підтримання достатнього рівня естрогенів, що є свідченням розвитку процесів компенсації на рівні гормонального компонента. Враховуючи роль естрогенів на тонус та цілісність судинної стінки, можна припустити, що ці зміни зумовлені процесами, внаслідок яких регулюються механізми адаптації на різних рівнях системи мати-плацента-плід.

Серед імунологічних показників особливе значення для розвитку гестації має стан клітинного імунітету, особливо рівень Т-хелперів та Т-супресорів. В наших дослідженнях процентний вміст Т-хелперів був достовірно вищим у жінок з невиношуванням (36,5±1,2%), ніж у вагітних контрольної групи (26,5±1,2%), а вміст Т-супресорів достовірно нижчим (до 20,4±0,8 проти 25,6±0,6% в контролі). В основній групі, де застосовано комплекс Дуфастону з імуномодулюючою терапією, відсоток Т-хелперів знизився до 23,4±0,8%, тоді як у вагітних, де застосовано традиційну зберігаючу терапію, - лише до 28,4±0,8%. Т-супресори є імунорегуляторною субпопуляцією Т-лімфоцитів, а їх недостатність розглядається як одна з провідних ланок в патогенезі недоношування та розвитку плацентарної недостатності. Їх рівень досить суттєво підвищився в основній групі до 31,5±1,3%, тоді як у групі порівняння - лише до 25,9±0,9%.

Що ж до цитокінового профілю, то відмічено значне зростання в групі жінок з недоношуванням вмісту прозапальних цитокінів та туморнекротичного фактора. Застосування Дуфастону в комплексі з імуномодулюючою терапією суттєво нормалізувало цитокіновий профіль в бік зменшення продукції прозапальних цитокінів. Враховуючи здатність медіаторів запалення та апоптозу проникати через тканинний бар’єр, включаючи плацентарний, їх значну цитотоксичність при надмірних концентраціях і особливо чутливість легеневої тканини плода до їх дії [5, 6], не виникає сумніву, що ці речовини відіграють суттєву роль в патогенезі респіраторних порушень у передчасно народжених дітей, що створює доцільність пошуку нових шляхів корекції продування вказаних медіаторів міжклітинної відповіді.

Використання запропонованого комплексу імуномодулюючої терапії та Дуфастону сприяло пролонгуванню вагітності у 89,8% жінок, тоді як у групі порівняння даний показник становив 69,9%. Передчасні пологи відмічено у 2,2%, а самовільні викидні - у 8% жінок другої групи, тоді як у групі порівняння дані показники складали 18,8 та 11,3%, відповідно. 

ВИСНОВКИ

Таким чином, аналізуючи імунологічні та гормональні показники метаболічного статусу у жінок з недоношуванням на тлі неплідності, що лікувалися з застосуванням сучасних репродуктивних технологій, слід вказати, що застосування Дуфастону в комбінації з імуномодулюючою терапією значно коригує основні ланки імунної системи і створює сприятливий гормональний фон, що сприяє зниженню клінічних ознак недоношування і, як наслідок, пролонгування вагітності.

Перспективним залишається подальше вивчення основних ланок патогенезу первинної плацентарної недостатності та імунологічних аспектів взаємовідношень материнського та плодового організмів з метою пошуку нових терапевтичних методів корекції виявлених змін.

Иммунологические аспекты недонашивания беременности у женщин с бесплодием, леченных с помощью современных репродуктивных технологий

О.М. Макарчук, А.Г. Бойчук

Проведено исследование основных показателей иммунологического и гормонального гомеостаза у 58 женщин, леченных по поводу бесплодия с применением современных репродуктивных технологий. С целью лечения недонашивания предложена терапия Дуфастоном и иммуномодулирующей терапии. Оценена эффективность примененного терапевтического комплекса и отмечено пролонгирование беременности у 89,8% беременных.

Ключевые слова: недонашивание, иммунный статус, гормональная недостаточность, Дуфастон, иммуномодулирующая терапия.

Immunological aspects not of maturing of pregnancy at women with fruitlessness treatment by modern reproductive technologies

O.M. Makarchuk, A.G. Boychuk

Research of bases indexes of immunological and hormonal homeostasis is conducted in 58 women treatment concerning fruitlessness with the use of modern reproductive technologies. With the purpose of medical treatment not of maturing the complex of duphaston and immunomodulatory therapy is offered. Efficiency of the applied therapeutic complex is appraised and prolongation of pregnancy is marked in 89,8% pregnant.

Key words: unmaturing, immune status, hormonal insufficiency, duphaston, immunomodulatory therapy. 

ЛІТЕРАТУРА

1. Голота В.Я., Бенюк В.О. Перинатальні аспекти недоношування вагітності. Проблеми медицини 1999; 1-2: 32–35.

2. Вдовиченко Ю.П., Бегліць Д.А. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників. Педіатрія, акушерство та гінекологія 2003; 6: 84–87.

3. Чайка В.К. Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство. Донецк: ООО “Альматео”; 2001.

4. Демина Т.М. Современные аспекты фармакотерапии невынашивания беременности. Фармакологічний вісник 1999; 2: 52–54.

5. Goldenberg R.L., Hauth J.C., Andrews W.W. Intrauterine infection and preterm delivery. N. Engl. J. Med. 2000; 342 (20): 1500–1507.

6. Lyon A. Chronic lung disease of prematurity. The role of intrauterine infectio. Eur. J. Pediatr. 2000; 159 (11): 798–802.